День Конституції України в м.Новомосковськ

Сьогодні в місті Новомосковськ свято !!!

Росія хоче депортувати на батьківщину 700 тис. українських громадян

Українцям загрожує депортація з Росії. Про це заявив керівник Федеральної міграційної служби Костянтин Ромодановський в ході міжнародної конференції «Російсько-українські відносини: реалії та перспективи», що відбулася в Москві. Подібний крок створив би не тільки соціальні проблеми для України, а й суттєво ускладнив би україно-російські відносини, вважають у Києві.
Ромодановський повідомив, звідки взялося вражаюче число українських кандидатів на депортацію: «На сьогоднішній день на російській території знаходиться близько півтора мільйонів громадян України. З них 111 тисяч законно працюють, 350 тисяч приїхали до родичів, вчитися, лікуватися. Виходить, що понад мільйон громадян України працюють без відповідного оформлення документів ». Чиновник нагадав, що російське законодавство передбачає різні заходи покарання для порушників міграційного та трудового законодавства: "Штрафи, видворення, позбавлення волі на строк до чотирьох років. На початку цього року почали діяти правила, згідно з якими іноземний громадянин, не повідомивши міграційну службу протягом 120 діб з моменту в'їзду в РФ, отримує закриття в'їзду на три роки. Це робиться автоматично. Ми сьогодні маємо близько 700 тисяч громадян України, які є кандидатами на закриття в'їзду».

Експерти в Києві припускають, що українських трудових мігрантів у Росії значно більше. Тільки минулого року прикордонні служби зафіксували більше 10 млн. тих, хто в'їхав. Це означає, що українці склали п'яту частину всіх іноземців, що перетинають російський кордон. Але простежити, хто з них скільки разів і з якою метою побував у Росії, практично неможливо в умовах безвізового режиму і чинного права українців в'їжджати до сусідньої країни за внутрішнім паспортом.

Віце-президент Інституту Горшеніна Олексій Лещенко підтвердив, що Росія традиційно залишається головним напрямком трудової міграції для українців: «Грає роль і свобода в'їзду, і проста схема працевлаштування (нехай і нелегального) і, звичайно, спільний культурний простір, володіння мовою, розуміння традицій , релігійна спільність ».

За даними Національного форуму профспілок України та міжнародної організації українців «Четверта хвиля», на частку Росії припадає майже 43% українських гастарбайтерів, на другому місці Польща (14,4%), на третьому - Італія (13,2%). Але і цю статистику не можна вважати цілком достовірною: на Заході багато українців теж трудяться нелегально. Про їх число побічно свідчать оприлюднені днями дані Єврокомісії, згідно з якими з 2011 року українці в ЄС зайняли перше місце по числу отримали посвідку на проживання. Тобто значна частина тих, хто виїхав на заробітки до Європи домоглася легалізації, вирішивши не повертатися. У Росії ж гастарбайтери не прагнуть легалізувати своє становище, щоб залишитися.

Експерти в Києві зазначають, що в умовах демографічної кризи, що переживається як Європою, так і Росією, українці могли б стати хорошим поповненням населення. На відміну від представників інших країн, що лідирують в міграційних потоках, вони добре освічені, виховані в загальноєвропейських культурних і релігійних традиціях. Крім того, виїхати за кордон на роботу планують в основному молоді люди. За даними директора Київського молодіжного центру праці Олександра Нагурного, 65% української молоді хочуть виїхати за кордон на заробітки, 14% розглядають можливість еміграції. Від того, в якому напрямку дивляться потенційні мігранти, залежить їхня думка про оптимальний векторі зовнішньої політики держави.


Лелека Січеслав

Боевики вывели украинских туристов из отеля и расстреляли.

Десять или двенадцать вооруженных людей вошли в отель, разбудили туристов, большинство из которых были альпинистами, после чего вывели их на улицу и расстреляли.

Турист из России и пятеро граждан Украины были убиты в результате вооруженного нападения на отель в воскресенье в провинции Гилгит на севере Пакистана, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на агентство Синьхуа.

Инцидент произошел около 00.30 по местному времени (23.30 мск).

Один из десяти погибших иностранных туристов был из России, пятеро - из Украины, трое - из Китая. Национальность еще одного туриста не установлена, сказал заместитель генерал-инспектора провинции Гилгит Али Шер (Ali Sher).

Тела погибших были доставлены вертолетом в столицу страны Исламабад. По словам Шера, большинство погибших были альпинистами. Отель расположен у подножья горы Нангапарбат, девятой по высоте в мире

Вину за расстрел украинцев в Пакистане взяла группировка "Джундуллах": "Эти иностранцы - наши враги, и мы гордо берем ответственность за их убийство"

Джерело :  Цензор.НЕТ

ІНФОРМАЦІЙНА ДОПОМОГА ПАТРІОТУ

В рамках Школи Юного Відморозка минулого року відбувся тренінг з ІТ-безпеки. Дуже радимо його прочитати, адже принципи викладені на ньому можна застосовувати не лише для Інтернету.

Конспект написаний by Slavus

1)      -Доцільно мати комплексний підхід до власної безпеки не тільки в мережі і не тільки при важливих справах, а й в соціумі загалом. Жодні шифрування та захисні програми не дозволять уберегти важливу інформацію, якщо ти необачливо ділишся нею по мобільному телефону, знайомим і не дуже людям і т.д. Тобто при відсутності елементарної обачливості ІТ-безпека активіста скочується коту під хвіст;

2)      Потрібно пам’ятати, що не існує абсолютного захисту, який убезпечує на сто відсотків тебе і твою інформацію, ким би ти не був і чим би не займався. Відповідно, завжди треба виходити із можливості того, що інформація може так чи інакше потрапити в небажані руки. Це означає, що не слід перейматись архівуванням та зберіганням її на власних носіях. І взагалі зберіганням. Психологія інформаційної безпеки виходить із теоретичної можливості бути почутим небажаними людьми, із ким би ти не ділився інформацією;

3)      Пам’ятати, що найбільш слабка ланка інформаційного захисту - сама людина. З її ментальною недисциплінованістю, цікавістю, балакучістю і т.д.

4)      Всі поштові акаунти вітчизняних (і не тільки) служб дуже легко піддаються перевірці і прочитанню твоїх листів третьою особою, особливо якщо вона має службову посаду. Але у випадку із серверами, для прикладу, 'ukr.net', або 'mail.ru' це зробити значно легше, аніж із 'gmail.com', і це не слід забувати;

5)      Важлива навичка - пропис в браузерній строці адреси сайту https:// , де літера 's' - 'security' означає автоматичне шифрування трафіку, що значно заважає пошуку відвідувача сайту зацікавленою стороною;

6)      Необхідно мати декілька ідентичностей в мережі, які б були абсолютно різного характеру та наповнення. Вони також додають перешкод і труднощів у пошуку та виявленні власника адреси зацікавленою стороною; тобто, сьогодні ти бідний студент, завтра - маленька дівчина, тощо. Абсолютно недоцільно сконцентровувати в мережі всі дані про себе, тим паче в одному місці, якому б надійному воно не було. Чим більше сміття ти скидаєш в мережу, тим важче тебе ідентифікувати;

7)      Абсолютно помилково використовувати один пароль для різних сайтів, форумів, поштових скриньок. В такому випадку їх доступність третій стороні стає не гіпотетичною, а прямо послідовною; важливим моментом в паролях є використання службових символів, зміни регістру тексту, що також значно ускладнює їх підбір;

8)      Безпечно користуватись сайтами, на яких можно зберігати будь-яку захищену інформацію. Перший в цьому роді - 'clipperz'. Цей сайт працює за принципом нульового знання, що додає зручності у зберіганні конфеденційної інформації; ( http://www.clipperz.com/ )

9)      Безпечний ефект поштової служби несе послуга так званої одноразової пошти. Вона дозволяє перманентно створювати нові і нові аккаунти, які використовуються одноразово і видаляються по мірі передачі і отриманні інформації, відповідно, збиваючи зі сліду в пошуці автора листів. Зручним сайтом подібного роду є 'tempinbox' - сервіс одноразових поштових скриньок; ( http://www.tempinbox.com/ )

10)   Безпечний ефект дає використання програми 'tor' - унікального анонімайзера в своєму роді. Він діє за принципом утворення власних незалежних серверів в яких відбувається перекидання інформації адрес на шляху від комп’ютера до сайту. Тобто зацікавлена сторона, що бажає виявити користувача/власника акаунту/відвідувача сайту, кажучи образно, знаходить тільки кінцеву точку виходу інформації, останню ланку з ланцюжку, який створює tor

 Джерело :  Школа Юного Відморозка

РЕНЕСАНС БУРЕМНИХ ДЕВ’ЯНОСТИХ (АБО РАДЕНЬКИЙ ЩО ДУРНЕНЬКИЙ)

«Гарний товар потребує реклами тільки
тоді, коли виходить на ринок.
Масова реклама товару – це засіб збути
зовсім непотрібний вам товар».
(Американський менеджер
Нельсон Макінвейн, літо 1992 р.)

Те, що нині реклама дратує багатьох громадян України не треба доводити. Впевнений, що це відомо і рекламодавцям, і самим виробникам реклами. Отож останні і шукають засоби впливу на населення, щоб покращити збут продукції, бо інакше залишаться без роботи. Однак, для реклами, яка в ринкових умовах безумовно є товаром, також існують певні вимоги. Однією з таких вимог є її добросовісність, тобто вона не повинна мати прихованої недобросовісної інформації. За це в усьому цивілізованому світі жорстоко карають не тільки рекламодавців, а й тих хто таку інформацію розповсюджує. Однак вочевидь, що в Україні (хочеться вірити – поки що) цього немає.
За доказами далеко ходити не треба. Достатньо проаналізувати зміст реклами банку «Ренесанс Кредит», яка вже не перший день іде на телеканалі 1+1. За продемонстрованою в ній психологією поведінки головний герой її сюжету дуже нагадує Льоню Голубкова – «обличчя» реклами російської фінансової піраміди МММ часів другої половини 90-х років минулого століття. За скоєне МММ її організатор Сергій Мавроді був засуджений російською Фемідою на тривалий термін, відбув покарання і кілька років тому поновив свою діяльність – але вже в Україні. Безумовно, що між поведінкою Льоні Голубкова та героя реклами про згаданий вище банк є деяка різниця. Вона полягає в тому, що пан Голубков демонстрував свої дії, спрямовані на власне збагачення, а герой нової реклами старається для збагачення банку. При цьому, про те, у скільки насправді обходиться отриманий ним кредит, у сюжеті мова не йде. Говориться, що за кредит потрібно буде сплачувати «всього» одну гривню дев'яносто копійок за кожну тисячу гривень щодня. При цьому герой реклами на 1+1 танцює від радості, отримавши такий кредит, чим дивує своїх друзів та родичів, які прийшли до відділення банку. Хоча, якщо вони добре вміють рахувати, то привід не повірити в них дійсно є. Щоб довести останнє достатньо зробити маленькі розрахунки, які здатен виконати школяр початкової школи.
Зважаючи, що рік має 365 або 366 днів за кожну 1000 грн. кредиту герою сюжету доведеться сплатити:
1,90 грн. х 365 днів = 693,50 грн.
або
693,50 грн. : 1000 грн. х 100% = 69,35% річних.
В результаті такого «благодійного» кредитування клієнт через власну легковажність буде солідно пограбованим, а банк отримає надприбутки. Але пограбування, навіть на підставі легковажності клієнта, є злочином. Хоча, на мою думку, ще більшим злочином є реклама дурості.
Зважаючи, що наші «доблесні» правоохоронні органи зараз не захищають інтереси громадян, за рахунок яких вони отримують зарплатню, звертаюсь до керівництва та працівників телеканалів, насамперед телеканалу 1+1, з пропозицією припинити демонстрацію шкідливої і принизливої для громадян України згаданої вище реклами банку «Ренесанс Кредит».


Леонід Тартасюк, інженер та винахідник

Може вже досить?!

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,—
Панувала... Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».

Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? — Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,-
Не плакали б діти, мати не журилась.

Тарас Григорович Шевченко
9 жовтня 1843, Березань

«Вишиванковий Всесвіт»

14 червня  представники  «Лелека» відвідали організовану громадськими патріотичними силами ходу «Вишиванковий Всесвіт» у Дніпропетровську.

На захід прийшло близько 150 чоловік, він також став об’єднанням молодості та досвіду.

Приємно вразила різноманіття вишитих сорочок, а також абсолютна аполітичність акції, були лише державні прапори.

Було присутньо багато знайомих облич, котрі часто відвідують подібні патріотичні заходи.

Організаторами ходи було новоутворене об’єднання «Слава Україні» (ГО «Громадянська Асамблея України», ДОО «РУХ», ГО «Новий початок», ГО «Дух», ГО «Дніпропетровська правозахисна група», ДОО «Просвіта», ДОО ВО «Собор», ГО «Варта українського козацтва»,ДОО «Всеукраїнське братство ОУН-УПА  ім. генерала Романа Шухевича»,Дніпропетровська «Спільна Справа»)

Місце зустрічі – фестивальний майдан на набережній, початок о 18:00. Поки йшло приготування до початку самої ходи та підходили люди, хор співав українські пісні.

Також всі бажаючи там же могли купити вишиванку або автентичний сувенір.

Далі маршрут пролягав до пам’ятника молодому Шевченку. Дорогою співали пісні (куди ж без них?) : «два дубки», «попереду жахи шляхи» тощо.

На деякий час зупинились перепочити біля пам’ятника Шевченку, де заспівали невід’ємний «Реве та стогне».  Люди робили фото на згадку.

Далі рушили до парку Глоби – кінцевої точки маршруту.

Там козаки показали свою виставу. Після чого всі присутні хором заспівали гімн. Організатори висловили свою подяку всім присутнім.

Захід фільмували місцеві 9ий  та 34ий телеканали, було багато представників різних інтернет та друкованих видань.

Порівняно з 08.05 міліції менше, але були. Сутичок не було. Люди привітно ставились до учасників заходу. Часто цікавились: «Хто ви такі?». Лише одна жінка ще на початку, на набережній висловила своє обурення, що ніколи такого не було, а тут вийшли .