Сьогодні з вуст багатьох представників українського народу часто можна почути: "У всьому винен Янукович з його донецькою бандою, він зіпсував нам життя", чи щось подібне. Так хто кому зіпсував життя? Невже народ, предки якого ставили на коліна держави хозар, ляхів та москалів звинувачує у своїх бідах окрему групу людей? Мені така позиція видається м'яко кажучи дивною. Я не збираюсь виправдовувати сьогоднішній режим. Однак, давайте подивимось на дане питання під іншим кутом.
В Україні – демократія. Саме народ обирає собі керманича. Уявімо на секунду що в 2010 році перемогу одержала пані Тимошенко. Думаєте настрої електорату сильно б відрізнялись від нинішніх? Думаєте Тимошенко проводила б зовсім відмінну політику від Януковича? Я так не вважаю. Чому?
Читайте далі. Український менталітет звик шукати крайнього. Зрозуміти це можна за аналогією: "В мене розвалюється хлів, а винен у цьому голова сільської ради". Всякі там Кравчуки, Кучми та Ющенки це, на мою думку, тільки вивіски. Що приховується за цими вивісками? За ними – наша байдужість. За рахунок цього і живуть олігархи. Ми дозволяємо їм фінансувати політичні партії, самі, при цьому, отримуємо заслужене. А потім дивуємось, що вгору не пробиваються чесні люди. Чесна людина не потрібна олігархам біля керма держави. Не потрібна там людина, яка буде перешкоджати їм у їхній «діяльності». Тому навмисно й роздувають конфлікт між Заходом та Сходом. Традицією виборів по-українськи є така цікава штука – один кандидат представляє інтереси однієї частини народу, інший іншої. Я думаю що тій самій російськомовній у житті Тимошенко, ні холодно, ні жарко від української мови. Ця любов потрібна її електорату. Так само і в питаннях історичних, політичних чи соціальних.
І не думайте що я маю на увазі тільки її. Хіба відрізняються сильно часи правління Ющенка та Януковича? Янукович особисто не дає тобі зробити своє середовище життя кращим? Та й врешті-решт – свою державу. Чи не прийшов час змінювати ситуацію не бюлетенями, а вилами? Потрібно, щоб люди вирішували свої проблеми на місцях. Це мій погляд на майбутнє. Хоча я й вважаю, що розмова з владою за допомогою вил є дієвішою, однак, сам до кінця не дійшов до тих кондицій, щоб без страху піти на Верховну зРаду. Потрібно багато працювати над собою. Тому працюйте над собою, фільтруйте інформацію, ведіть здоровий спосіб життя в ім'я світлого майбутнього. Разом ми сила. Слава Україні!
Forgotten Soul
LELEKA NEWS
Немає коментарів:
Дописати коментар