23 лютого 2013 року інформаційний простір був переповнений різними подіями. Тут і святкування «Дня захисника Вітчизни», яке хоч і має статус державного свята, сприймається суспільством неоднозначно. Це і бійка в Охтирці між представниками ВО «Свобода» і прихильниками «свєтлих лєнінскіх ідєй», які намагалися відновити зруйнований «свободівцями» пам'ятник «вождю мірового пралєтаріата». В цей день ЗМІ повідомляли про червоно-чорний прапор, вивішений українськими патріотами над мерією в Єнакієвому, а також – про боротьбу за права колишніх можновладців, які перебувають зараз в місцях позбавлення волі. Коментувались заяви влади і опозиції, кожна з яких заявляла про свою перемогу у нелегкій справі блокування і розблокування Верховної Ради. Кожна з перелічених подій поділила суспільства, як на футбольному матчі – громадяни України перетворилися у вболівальників, які бурхливо виражають свої симпатії учасникам. Як і в футболі, симпатії до певної «команди» залишаться ще досить довго, на це слабо буде впливати подальша поведінка «гравців». Дійсно, хіба ми перестанемо відразу підтримувати футболістів, навіть якщо побачимо, що голи у ворота потрапляють після забороненої у футболі гри руками (або забиваються інколи у ворота не суперників, а у свої)? Хоча зі свого досвіду вболівальника зі стажем, можу сказати, що якщо погана гра має місце протягом тривалого часу, то зникнення до неї інтересу відбувається навіть у найвідданіших прихильників команди.
23 лютого мешканці Жовтих Вод (місто в Дніпропетровській області) зібралися в парку Слави на мітинг проти підвищення тарифів на послуги КП «ПЖРЕО». Про цю подію повідомили центральні телеканали (принаймні – деякі), але її висвітлення відбулося якось скупо, незважаючи на те, що півтори тисячі протестувальників на 48-тисячне провінційне місто в теперішній Україні є річ помітна і, без перебільшення, – неординарна. За попередні роки підвищення тарифів майже всюди проходило при повній пасивності населення. Влада до цього звикла і, не оглядаючись на місцеві громади, все більше задовольняла свої зростаючі апетити за рахунок громадян. І от – «перший дзвіночок». Який, до того ж, пролунав в регіоні, де переважали ще недавно симпатії до теперішніх провладних партій. Нагадаю, що на мажоритарних округах на Дніпропетровщині всюди перемогли провладні кандидати, а в Жовтих Водах підтримка партій влади перевищила 60% від тих, хто прийшов на вибори.
Події 23 лютого у Жовтих Водах мають ту особливість, що протести були організовані не якоюсь політичною силою, а самими громадянами. Мітинг пройшов без партійної символіки, що на мою думку є досить симптоматичним – громадяни не бачать в жодній з партій свого захисника чи виразника своїх інтересів. Виявилось, що на мітингу владу представляли (крім міліціонерів) лише кілька депутатів міської ради. Не було ні мера, ні членів міськвиконкому, ні народних депутатів. Щодо народних депутатів, то судячи з того, що ми бачили в цей день в мережі Інтернет і на телеканалах, у них були інші, «більш важливі» завдання. Дійсно, навіщо переживати за якісь тарифи, якщо треба відсвяткувати «дєнь защітніка отєчєства», випити, закусити або постріляти в тирі, як це зробив депутат-регіонал Чечетов, або побитися з комуністами біля зруйнованого пам'ятника Лєніну, як це зробили депутати від «Свободи»? Досить цікавим є те, що громадяни довели свою волю до об'єднання і здатність об'єднуватись для захисту своїх інтересів. Це контрастує з діями представників політичних партій, які на протязі тривалого часу вносили в українське суспільство лише конфлікти і розколи.
Інформація відносно тарифів на житлово-комунальні послуги, озвучена на мітингу і при підготовці до нього, породжує низку запитань. Зокрема, те, про що повідомив Анатолій Лелека («однофамілець» нашого громадського руху – так вже вийшло!) в ефірі місцевого телеканалу, дає підстави говорити про існування ознак розкрадання коштів, сплачених мешканцями міста за послуги ЖКГ. А де ж тоді прокуратура, СБУ? А де міліція? Чи у неї залишились лише три функції – займатися поборами з водіїв на автошляхах, супроводжувати з «мигалками» «слуг народу» і стовбичити (за гроші платників податків) на мітингах? А чому не піднімають питання про обґрунтованість тарифів «опозиціонери» у Верховній Раді? Адже ситуація з тарифами жахлива не тільки при вивезенні сміття чи ремонті дахів, хоча й тут «випаровуються» мільярди гривень в масштабах країни. Візьмемо, наприклад, газову сферу, про «негаразди» в якій ми вже багато писали на LELEKA NEWS. Там, як в «чорній дірці», ЩОРОКУ зникають мільярди не гривень – доларів. То може за цією тріскотнею з бійками у Верховній Раді, «війною пам'ятників», спробами заставити українофобів говорити українською якраз і криється спроба відволікти увагу суспільства від розкрадання мільярдних сум можновладцями? А ще – бажання постійно вносити розкол в суспільство, адже – «розділяй і владарюй»? Чи може питання тарифів занадто складні для «опозиції»? Але чи витримає український народ ТАКУ владу і ТАКУ опозицію? І якщо витримає, то чи надовго вистачить терпіння? Почавши захищати свої права, люди ще вважають себе поза політикою, але їх дії вже стали чинником цієї політики. І якщо влада не повернеться до людей обличчям, не зменшить свої апетити, то не треба бути великим пророком, щоб зрозуміти, куди прийдемо. Жовті Води – лише «перший дзвіночок», але, схоже, до того, як закалатають великі дзвони, залишилось недовго. Боже, бережи Україну!
Микола Осіпчук
P. S. Ті, хто вирішили захищати свої права, можуть розраховувати на нашу підтримку. Цікавим є також обмін інформацією з проблем житлово-комунальної сфери, виробництва, соціального захисту населення, національної безпеки.
Наша електронна адреса: leleka.np@gmail.com
Ми присутні також у соціальних мережах, зокрема в мережі facebook (відкрита група «Лелека»): https://www.facebook.com/groups/213716851996270/
ДЖЕРЕЛО:LELEKA NEWS
середа, 27 лютого 2013 р.
понеділок, 25 лютого 2013 р.
Війна із МАФами
У Новомосковську триває «вибіркова» війна із МАФами (малими архітектурними формами), тобто війна з кіосками, які порушують загальний архітектурний ансамбль міста. Деякі з них вже було демонтовано, та чи покращило це вигляд центральних вулиць, судіть самі. Мабуть, треба було міській владі замислитися та потурбуватися і про те, як буде виглядати порожній фундамент, який з часом перетворюється на сміттєзвалище…
Джерело Новомосковськ
середа, 20 лютого 2013 р.
ПРИВАТИЗАЦІЯ «ПО-ДОНЕЦЬКИ»
Зважаючи
на те, що нещодавнє інтерв’ю на ТРК
«ЕРА» екс-заступника голови Фонду
держмайна пана Бондаря залишилось мало
поміченим ЗМІ та користувачами в
соціальних мережах, вирішив звернути
вашу увагу на деякі його тези. По-перше,
на те, що торік отримано від реалізації
держмайна тільки 6 млрд. грн. з запланованих
10 млрд. По-друге, на те, що Планом
приватизації на 2013 р. передбачено
приватизувати залишки державного майна,
які оцінюються в 20% від всього, що
підлягало приватизації, з урахуванням
приватизованого в попередні роки і
отримати від його реалізації 11 млрд.
грн. По-третє, що до плану приватизації
включені Одеський припортовий завод
та Харківський «Турбоатом».
Торік жодні ЗМІ не повідомляли про передачу урядом в концесію ДТЕК на 45 років двох державних вугільних холдингів: «Свердловськантрацит», до складу якого входять 5 шахт з сумарним річним видобутком понад 4 млн. т на рік, та «Ровенькиантрацит», до якого входять 7 шахт з сумарним річним видобутком не менш, як 7 млн. т на рік. Річний видобуток вугілля згаданими холдингами перевищує 10% його видобутку в країні. Інформація про передачу згаданих холдингів в концесію з’явилась тільки в січні поточного року, під час акції протесту на шахті «Красний партизан», вчиненою членами НПГС з приводу порушення прав шахтарів новим роботодавцем. Більш детально про ці події, існуючі та очікувані наслідки передачі шахт в концесію викладено в статті «ДТЕКівський «облом». Повторюватись не буду, лише нагадаю, що така концесія безперечно принесе прибутки концесіонеру, державі – збитки та загрозу енергетичній безпеці, а населенню регіону – масове безробіття та, як наслідок, злиденне життя.
Одночасно ця подія змусила мене згадати про наслідки приватизації одного з кращих вугільних холдингів України «Павлоградвугілля», якому я присвятив понад 10 років власного життя, втративши при цьому здоров’я. На початку двотисячних 10 діючих шахт з річним видобутком 11 млн. т, разом з усією інфраструктурою, продали менш ніж за 900 млн. грн. ( по чинному курсу 5 грн. за 1 дол.). Трохи більш як через рік один з високопосадовців приватизованого холдингу похвалився, що прибутки за попередній рік склали 1 млрд. грн. і що вартість будівництва нової шахти, аналогічної існуючим, складає не менше 2 млрд. грн. З цього випливає, що «Павлоградвугілля» не продали, а подарували, бо отримали за нього менше 4,5% його вартості. Через кілька років новий власник, не створивши нових робочих місць, на третину скоротив чисельність персоналу. Без роботи залишилось понад 10 тис. населення регіону. Зі згоди обох шахтарських профспілок, які, до речі, дотримуються з ДТЕК, який сьогодні є власником «Павлоградвугілля», принципу «соціального партнерства».
Тому варто вважати згадані приватизацію «Павлоградвугілля» та концесію двох вугільних холдингів нічим іншим, як корупційною оборудкою. Розраховувати на інше надалі немає підстав. Адже, якщо на початку 2000-х вугільне підприємство купили «на халяву», за 3…5% його вартості, то вже торік тому самому ДТЕКу була фактично подарована державна власність вартістю понад 20 млрд. грн. і при цьому Державний бюджет недоотримав 4 млрд. грн.
Запланована чинною владою на 2013 р. приватизація залишків державного майна «по-донецьки» призведе до покращення життя донецьких олігархів за рахунок пограбування населення шахтарських регіонів і держави. Єдиним логічним висновком для нього в існуючій ситуаціє залишається усунення від влади донецького олігархічного клану та їх поплічників – прибічників «соціального партнерства», яке було б краще назвати проституцією профспілкових босів.
Торік жодні ЗМІ не повідомляли про передачу урядом в концесію ДТЕК на 45 років двох державних вугільних холдингів: «Свердловськантрацит», до складу якого входять 5 шахт з сумарним річним видобутком понад 4 млн. т на рік, та «Ровенькиантрацит», до якого входять 7 шахт з сумарним річним видобутком не менш, як 7 млн. т на рік. Річний видобуток вугілля згаданими холдингами перевищує 10% його видобутку в країні. Інформація про передачу згаданих холдингів в концесію з’явилась тільки в січні поточного року, під час акції протесту на шахті «Красний партизан», вчиненою членами НПГС з приводу порушення прав шахтарів новим роботодавцем. Більш детально про ці події, існуючі та очікувані наслідки передачі шахт в концесію викладено в статті «ДТЕКівський «облом». Повторюватись не буду, лише нагадаю, що така концесія безперечно принесе прибутки концесіонеру, державі – збитки та загрозу енергетичній безпеці, а населенню регіону – масове безробіття та, як наслідок, злиденне життя.
Одночасно ця подія змусила мене згадати про наслідки приватизації одного з кращих вугільних холдингів України «Павлоградвугілля», якому я присвятив понад 10 років власного життя, втративши при цьому здоров’я. На початку двотисячних 10 діючих шахт з річним видобутком 11 млн. т, разом з усією інфраструктурою, продали менш ніж за 900 млн. грн. ( по чинному курсу 5 грн. за 1 дол.). Трохи більш як через рік один з високопосадовців приватизованого холдингу похвалився, що прибутки за попередній рік склали 1 млрд. грн. і що вартість будівництва нової шахти, аналогічної існуючим, складає не менше 2 млрд. грн. З цього випливає, що «Павлоградвугілля» не продали, а подарували, бо отримали за нього менше 4,5% його вартості. Через кілька років новий власник, не створивши нових робочих місць, на третину скоротив чисельність персоналу. Без роботи залишилось понад 10 тис. населення регіону. Зі згоди обох шахтарських профспілок, які, до речі, дотримуються з ДТЕК, який сьогодні є власником «Павлоградвугілля», принципу «соціального партнерства».
Тому варто вважати згадані приватизацію «Павлоградвугілля» та концесію двох вугільних холдингів нічим іншим, як корупційною оборудкою. Розраховувати на інше надалі немає підстав. Адже, якщо на початку 2000-х вугільне підприємство купили «на халяву», за 3…5% його вартості, то вже торік тому самому ДТЕКу була фактично подарована державна власність вартістю понад 20 млрд. грн. і при цьому Державний бюджет недоотримав 4 млрд. грн.
Запланована чинною владою на 2013 р. приватизація залишків державного майна «по-донецьки» призведе до покращення життя донецьких олігархів за рахунок пограбування населення шахтарських регіонів і держави. Єдиним логічним висновком для нього в існуючій ситуаціє залишається усунення від влади донецького олігархічного клану та їх поплічників – прибічників «соціального партнерства», яке було б краще назвати проституцією профспілкових босів.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело LELEKA NEWS
вівторок, 19 лютого 2013 р.
понеділок, 18 лютого 2013 р.
Акція ГР"Лелека Самара" до міжнародного дня рідної мови
17
лютого, за декілька днів до міжнародного
дня рідної мови, ми представники
громадського руху “Лелека Самара”
провели опитування в м.Новомосковську,
для того щоб дізнатися яка рідна мова
жителів міста, і на скільки гарно вони
її знають.
Опитування
відбувалося в центрі міста.Перше
запитанння було для всіх однакове :“Яка
ваша рідна мова?” , всі хто відповідали, то
говорили, що їхня рідна мова саме
українська, крім однієї людини, яка
сказала що російська.
Перевірка
показала , що рідну мову жителі міста
Новомосковськ знають дуже добре, але
не всі нею спілкуються .
Всім
хто відповідав на запитання, ми в знак
подяки за співпрацю дарували жовто-блакитні
стрічки, а деяким людям й ще дещо, що
саме побачите на відео.
Новомосковськ,
для тих хто не знає, це Дніпропетровська
область, говорять що в нас рідна мова
російська, дивіться й уважно слухайте
яка наша рідна мова.
неділя, 17 лютого 2013 р.
У Чернігові подякували "жителям Донбаса" за "кінець світла"
Ось такий напис можна було побачит на вікні одного з чернігівських магазинів. Напис інформує про те, що в закладі немає світла. Там написано:
"Спасибо" жителям Донбасса и тем, кто проголосовал за партию регионов. Потому что мы работаем без света в новом режиме".
Таким способом працівники магазину, мабуть, хотіли "подякувати" як владі, так і
тим людям, зокрема і чернігівцям, які голосували за партію регіонів. А сама партія регіонів, мабуть виконує свою всеохоплюючу програму "пакращення".
Джерело: LELEKA Chernigiv
Майбутнє у п'яній імлі?
«Діти
- це майбутнє України». Ці слова часто
можна почути по телебаченню (найчастіше
– в політичних шоу, де політики дають
все нові обіцянки, яких, звісно, не
дотримуються), чи прочитати в статтях
в Інтернеті.
Я живу в селі, відпочиваю, як і більшість молоді мого села, в гадючниках, які в народі звуться «кафе». Раніше ми ходили на дискотеку. Зараз закрили будинок культури. Як пояснили людям – через те, що склалася аварійна ситуація. Ремонтувати дорого, немає коштів в бюджеті села... Цим зараз нікого не здивуєш - ми ж живемо в УКРАЇНІ. Кожну суботу й п'ятницю «кафе» заповнене студентами та школярами, навіть столиків всім не вистачає. Тому часто можна опинитися за столом з людьми не з твого кола спілкування. Одного вечора трапилося так, що ми святкували чийсь день народження. В компанії була 13-річна дівчинка. Те, що я побачив мене вразило! Ця дівчинка на рівні з іншими пила горілку! Дивно те, що вона була з цілком благополучної сім’ї.
Мабуть, більшість з вас чули цю фразу: «Пий зі мною, якщо ти мене поважаєш»? Так от ця дівчина звернулася до мене з цими словами. Я довго говорив їй що я не п'ю, але вона цього не могла зрозуміти, й наполягала на своєму. Тож я був змушений збрехати – сказав що хворий, що мені заборонено, це завжди в таких випадках допомагає. Звернувся до її 16-річної сестри котра також відпочивала з нами, щоб вона звернула на це увагу і вжила якихось дій. Але натомість почув у відповідь: «А що я їй зроблю»? Після цього я неодноразову бачив як цій дівчині продавали пиво. Коли запитав у продавця, чи знає він щось про закон, яким «забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років», то почув у відповідь: «Якщо не продам я, то продасть хтось інший».
Цікаво те, що забороняється в цьому «кафе» грати в карти, бо це азартна гра, а закон забороняє грати в азартні ігри в таких закладах як цей гадючник. Запитаєте: «Чому так»? Відповідь проста. Коли молодь грає в карти вони вживають менше алкоголю, а це не вигідно власнику цього гадючника. 75% заробітку цього «кафе» припадає на п'ятницю та суботу, в ці дні купують продукцію 90% студентів та школярів. Для того, щоб бізнес процвітав, чи хоча б якось просувався, «доводиться» споювати наше майбутнє. Ще мене дратує, коли відмовляєшся пити на іменинах, а тобі говорять :«Ти шо,не будеш пить за моє здоров'я?». І тут ти розумієш, що це таки парадокс.
Алкоголь – це отрута, яка найбільше вражає головний мозок. Особливо згубно алкоголь діє на організм підлітка, в якого ще не завершився процес формування деяких відділів головного мозку, а також серця, легень, шлунка, печінки, нирок. Алкоголізм викликає передчасні імпотенцію і старіння. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша, ніж на організм дорослого, тому що у цьому віці тканини дуже насичені водою і швидко вбирають і розповсюджують алкоголь по всьому тілу. При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (це 0,5 л горілки) у підлітка може настати смерть. Щорічно в нашій країні гине понад 10 тис. осіб тільки від недоброякісної та підробленої горілки. Часте вживання алкоголю зумовлює розвиток алкогольних психозів або психічних захворювань, таких як епілепсія, шизофренія і так звана «біла гарячка». Згідно даних ВООЗ, алкоголь є причиною кожного третього випадку смерті у світі, і про яке здоров'я йде мова?
Я часто чую розповіді знайомих – як вони погуляли, найбільшим приводом для хизування є те, наскільки ти п'яний був й що ти творив. Недавно чув слова з вуст молодої дівчини «Якщо не пам'ятаєш як вчора дійшла додому, значить погуляла добре». І це чиясь майбутня мати! Як відомо футбол це гра мільйонів, її прихильниками, мабуть, є більшість чоловіків планети (ну, й якась частина жінок). Футбол це спортивна гра, а спорт, як відомо всім, це сила. Яке ж тоді відношення має пиво до футболу??? Всі ви бачили рекламні ролики пива «Чернігівського» та «Оболонь», в яких використана гра мільйонів для рекламування алкоголю, що несе лише шкоду людському організму, а не здоров'я, як футбол.
Більшість нещасних випадків стаються внаслідок алкогольного сп'яніння, тривалість життя залежних від алкоголю скорочується на 20 років. Згідно статистичних даних близько 40 000 людей в нашій країні щорічно помирає через алкоголь. На сьогодні в Україні МОЗ зареєструвало більше 650 тис. людей, які перебувають на обліку, як хворі на алкоголізм, проте реальна цифра в 3-5 разів вища, оскільки лише невелика частина звертається по допомогу. Рівень споживання алкоголю у нас практично найвищий в світі. За офіційними даними 12-13 літрів, а за неофіційними 20 літрів на душу населення, в той час як для шкоди здоров’ю достатньо і 8 літрів. Якщо зробити нескладні математичні обрахунки – в році 52 тижні, то виходить, що споживається майже 400 грамів алкоголю в тиждень кожним (рахуються і немовлята). В Україні діти п’ють найбільше. Всесвітня організація охорони здоров’я нещодавно провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша – 40 відсотків дітей вже мають «стаж» вживання алкоголю.
Рівень вживання алкоголю та наркотиків українськими підлітками вражає. Чверть опитаних підлітків зізнались, що вперше вжили алкогольні напої в 11 років і навіть раніше. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременко (УІСД) в рамках міжнародного проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я. В опитуванні взяло участь понад 6,5 тисяч респондентів – учні шостих, восьмих і десятих класів шкіл, першокурсники ПТУ та «вишів» з усієї території України.
«Вони (підлітки) не сприймають пиво як алкоголь», - повідомила Ольга Балакірєва. При цьому вона зауважила, що на молодь дуже сильний вплив чинять рекламні ролики на телебаченні, в яких відомі люди пропагують алкогольні напої. Україна посідає перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму (дані ВООЗ).
Невже масовий алкоголізм – майбутнє УКРАЇНИ???
Я живу в селі, відпочиваю, як і більшість молоді мого села, в гадючниках, які в народі звуться «кафе». Раніше ми ходили на дискотеку. Зараз закрили будинок культури. Як пояснили людям – через те, що склалася аварійна ситуація. Ремонтувати дорого, немає коштів в бюджеті села... Цим зараз нікого не здивуєш - ми ж живемо в УКРАЇНІ. Кожну суботу й п'ятницю «кафе» заповнене студентами та школярами, навіть столиків всім не вистачає. Тому часто можна опинитися за столом з людьми не з твого кола спілкування. Одного вечора трапилося так, що ми святкували чийсь день народження. В компанії була 13-річна дівчинка. Те, що я побачив мене вразило! Ця дівчинка на рівні з іншими пила горілку! Дивно те, що вона була з цілком благополучної сім’ї.
Мабуть, більшість з вас чули цю фразу: «Пий зі мною, якщо ти мене поважаєш»? Так от ця дівчина звернулася до мене з цими словами. Я довго говорив їй що я не п'ю, але вона цього не могла зрозуміти, й наполягала на своєму. Тож я був змушений збрехати – сказав що хворий, що мені заборонено, це завжди в таких випадках допомагає. Звернувся до її 16-річної сестри котра також відпочивала з нами, щоб вона звернула на це увагу і вжила якихось дій. Але натомість почув у відповідь: «А що я їй зроблю»? Після цього я неодноразову бачив як цій дівчині продавали пиво. Коли запитав у продавця, чи знає він щось про закон, яким «забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років», то почув у відповідь: «Якщо не продам я, то продасть хтось інший».
Цікаво те, що забороняється в цьому «кафе» грати в карти, бо це азартна гра, а закон забороняє грати в азартні ігри в таких закладах як цей гадючник. Запитаєте: «Чому так»? Відповідь проста. Коли молодь грає в карти вони вживають менше алкоголю, а це не вигідно власнику цього гадючника. 75% заробітку цього «кафе» припадає на п'ятницю та суботу, в ці дні купують продукцію 90% студентів та школярів. Для того, щоб бізнес процвітав, чи хоча б якось просувався, «доводиться» споювати наше майбутнє. Ще мене дратує, коли відмовляєшся пити на іменинах, а тобі говорять :«Ти шо,не будеш пить за моє здоров'я?». І тут ти розумієш, що це таки парадокс.
Алкоголь – це отрута, яка найбільше вражає головний мозок. Особливо згубно алкоголь діє на організм підлітка, в якого ще не завершився процес формування деяких відділів головного мозку, а також серця, легень, шлунка, печінки, нирок. Алкоголізм викликає передчасні імпотенцію і старіння. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша, ніж на організм дорослого, тому що у цьому віці тканини дуже насичені водою і швидко вбирають і розповсюджують алкоголь по всьому тілу. При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (це 0,5 л горілки) у підлітка може настати смерть. Щорічно в нашій країні гине понад 10 тис. осіб тільки від недоброякісної та підробленої горілки. Часте вживання алкоголю зумовлює розвиток алкогольних психозів або психічних захворювань, таких як епілепсія, шизофренія і так звана «біла гарячка». Згідно даних ВООЗ, алкоголь є причиною кожного третього випадку смерті у світі, і про яке здоров'я йде мова?
Я часто чую розповіді знайомих – як вони погуляли, найбільшим приводом для хизування є те, наскільки ти п'яний був й що ти творив. Недавно чув слова з вуст молодої дівчини «Якщо не пам'ятаєш як вчора дійшла додому, значить погуляла добре». І це чиясь майбутня мати! Як відомо футбол це гра мільйонів, її прихильниками, мабуть, є більшість чоловіків планети (ну, й якась частина жінок). Футбол це спортивна гра, а спорт, як відомо всім, це сила. Яке ж тоді відношення має пиво до футболу??? Всі ви бачили рекламні ролики пива «Чернігівського» та «Оболонь», в яких використана гра мільйонів для рекламування алкоголю, що несе лише шкоду людському організму, а не здоров'я, як футбол.
Більшість нещасних випадків стаються внаслідок алкогольного сп'яніння, тривалість життя залежних від алкоголю скорочується на 20 років. Згідно статистичних даних близько 40 000 людей в нашій країні щорічно помирає через алкоголь. На сьогодні в Україні МОЗ зареєструвало більше 650 тис. людей, які перебувають на обліку, як хворі на алкоголізм, проте реальна цифра в 3-5 разів вища, оскільки лише невелика частина звертається по допомогу. Рівень споживання алкоголю у нас практично найвищий в світі. За офіційними даними 12-13 літрів, а за неофіційними 20 літрів на душу населення, в той час як для шкоди здоров’ю достатньо і 8 літрів. Якщо зробити нескладні математичні обрахунки – в році 52 тижні, то виходить, що споживається майже 400 грамів алкоголю в тиждень кожним (рахуються і немовлята). В Україні діти п’ють найбільше. Всесвітня організація охорони здоров’я нещодавно провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша – 40 відсотків дітей вже мають «стаж» вживання алкоголю.
Рівень вживання алкоголю та наркотиків українськими підлітками вражає. Чверть опитаних підлітків зізнались, що вперше вжили алкогольні напої в 11 років і навіть раніше. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременко (УІСД) в рамках міжнародного проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я. В опитуванні взяло участь понад 6,5 тисяч респондентів – учні шостих, восьмих і десятих класів шкіл, першокурсники ПТУ та «вишів» з усієї території України.
«Вони (підлітки) не сприймають пиво як алкоголь», - повідомила Ольга Балакірєва. При цьому вона зауважила, що на молодь дуже сильний вплив чинять рекламні ролики на телебаченні, в яких відомі люди пропагують алкогольні напої. Україна посідає перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму (дані ВООЗ).
Невже масовий алкоголізм – майбутнє УКРАЇНИ???
Артур Литвиненко
Джерело :LELEKA NEWS
Підписатися на:
Дописи (Atom)