Загальна кількість переглядів сторінки

середу, 20 лютого 2013 р.

ПРИВАТИЗАЦІЯ «ПО-ДОНЕЦЬКИ»

Зважаючи на те, що нещодавнє інтерв’ю на ТРК «ЕРА» екс-заступника голови Фонду держмайна пана Бондаря залишилось мало поміченим ЗМІ та користувачами в соціальних мережах, вирішив звернути вашу увагу на деякі його тези. По-перше, на те, що торік отримано від реалізації держмайна тільки 6 млрд. грн. з запланованих 10 млрд. По-друге, на те, що Планом приватизації на 2013 р. передбачено приватизувати залишки державного майна, які оцінюються в 20% від всього, що підлягало приватизації, з урахуванням приватизованого в попередні роки і отримати від його реалізації 11 млрд. грн. По-третє, що до плану приватизації включені Одеський припортовий завод та Харківський «Турбоатом».
Торік жодні ЗМІ не повідомляли про передачу урядом в концесію ДТЕК на 45 років двох державних вугільних холдингів: «Свердловськантрацит», до складу якого входять 5 шахт з сумарним річним видобутком понад 4 млн. т на рік, та «Ровенькиантрацит», до якого входять 7 шахт з сумарним річним видобутком не менш, як 7 млн. т на рік. Річний видобуток вугілля згаданими холдингами перевищує 10% його видобутку в країні. Інформація про передачу згаданих холдингів в концесію з’явилась тільки в січні поточного року, під час акції протесту на шахті «Красний партизан», вчиненою членами НПГС з приводу порушення прав шахтарів новим роботодавцем. Більш детально про ці події, існуючі та очікувані наслідки передачі шахт в концесію викладено в статті «ДТЕКівський «облом». Повторюватись не буду, лише нагадаю, що така концесія безперечно принесе прибутки концесіонеру, державі – збитки та загрозу енергетичній безпеці, а населенню регіону – масове безробіття та, як наслідок, злиденне життя.
Одночасно ця подія змусила мене згадати про наслідки приватизації одного з кращих вугільних холдингів України «Павлоградвугілля», якому я присвятив понад 10 років власного життя, втративши при цьому здоров’я. На початку двотисячних 10 діючих шахт з річним видобутком 11 млн. т, разом з усією інфраструктурою, продали менш ніж за 900 млн. грн. ( по чинному курсу 5 грн. за 1 дол.). Трохи більш як через рік один з високопосадовців приватизованого холдингу похвалився, що прибутки за попередній рік склали 1 млрд. грн. і що вартість будівництва нової шахти, аналогічної існуючим, складає не менше 2 млрд. грн. З цього випливає, що «Павлоградвугілля» не продали, а подарували, бо отримали за нього менше 4,5% його вартості. Через кілька років новий власник, не створивши нових робочих місць, на третину скоротив чисельність персоналу. Без роботи залишилось понад 10 тис. населення регіону. Зі згоди обох шахтарських профспілок, які, до речі, дотримуються з ДТЕК, який сьогодні є власником «Павлоградвугілля», принципу «соціального партнерства».
Тому варто вважати згадані приватизацію «Павлоградвугілля» та концесію двох вугільних холдингів нічим іншим, як корупційною оборудкою. Розраховувати на інше надалі немає підстав. Адже, якщо на початку 2000-х вугільне підприємство купили «на халяву», за 3…5% його вартості, то вже торік тому самому ДТЕКу була фактично подарована державна власність вартістю понад 20 млрд. грн. і при цьому Державний бюджет недоотримав 4 млрд. грн.
Запланована чинною владою на 2013 р. приватизація залишків державного майна «по-донецьки» призведе до покращення життя донецьких олігархів за рахунок пограбування населення шахтарських регіонів і держави. Єдиним логічним висновком для нього в існуючій ситуаціє залишається усунення від влади донецького олігархічного клану та їх поплічників – прибічників «соціального партнерства», яке було б краще назвати проституцією профспілкових босів.

Леонід Тартасюк, інженер та винахідник



Джерело LELEKA NEWS










Немає коментарів:

Дописати коментар