Загальна кількість переглядів сторінки

середу, 27 лютого 2013 р.

Про що продзвенів дзвіночок

23 лютого 2013 року інформаційний простір був переповнений різними подіями. Тут і святкування «Дня захисника Вітчизни», яке хоч і має статус державного свята, сприймається суспільством неоднозначно. Це і бійка в Охтирці між представниками ВО «Свобода» і прихильниками «свєтлих лєнінскіх ідєй», які намагалися відновити зруйнований «свободівцями» пам'ятник «вождю мірового пралєтаріата». В цей день ЗМІ повідомляли про червоно-чорний прапор, вивішений українськими патріотами над мерією в Єнакієвому, а також – про боротьбу за права колишніх можновладців, які перебувають зараз в місцях позбавлення волі. Коментувались заяви влади і опозиції, кожна з яких заявляла про свою перемогу у нелегкій справі блокування і розблокування Верховної Ради. Кожна з перелічених подій поділила суспільства, як на футбольному матчі – громадяни України перетворилися у вболівальників, які бурхливо виражають свої симпатії учасникам. Як і в футболі, симпатії до певної «команди» залишаться ще досить довго, на це слабо буде впливати подальша поведінка «гравців». Дійсно, хіба ми перестанемо відразу підтримувати футболістів, навіть якщо побачимо, що голи у ворота потрапляють після забороненої у футболі гри руками (або забиваються інколи у ворота не суперників, а у свої)? Хоча зі свого досвіду вболівальника зі стажем, можу сказати, що якщо погана гра має місце протягом тривалого часу, то зникнення до неї інтересу відбувається навіть у найвідданіших прихильників команди.
23 лютого мешканці Жовтих Вод (місто в Дніпропетровській області) зібралися в парку Слави на мітинг проти підвищення тарифів на послуги КП «ПЖРЕО». Про цю подію повідомили центральні телеканали (принаймні – деякі), але її висвітлення відбулося якось скупо, незважаючи на те, що півтори тисячі протестувальників на 48-тисячне провінційне місто в теперішній Україні є річ помітна і, без перебільшення, – неординарна. За попередні роки підвищення тарифів майже всюди проходило при повній пасивності населення. Влада до цього звикла і, не оглядаючись на місцеві громади, все більше задовольняла свої зростаючі апетити за рахунок громадян. І от – «перший дзвіночок». Який, до того ж, пролунав в регіоні, де переважали ще недавно симпатії до теперішніх провладних партій. Нагадаю, що на мажоритарних округах на Дніпропетровщині всюди перемогли провладні кандидати, а в Жовтих Водах підтримка партій влади перевищила 60% від тих, хто прийшов на вибори.
Події 23 лютого у Жовтих Водах мають ту особливість, що протести були організовані не якоюсь політичною силою, а самими громадянами. Мітинг пройшов без партійної символіки, що на мою думку є досить симптоматичним – громадяни не бачать в жодній з партій свого захисника чи виразника своїх інтересів. Виявилось, що на мітингу владу представляли (крім міліціонерів) лише кілька депутатів міської ради. Не було ні мера, ні членів міськвиконкому, ні народних депутатів. Щодо народних депутатів, то судячи з того, що ми бачили в цей день в мережі Інтернет і на телеканалах, у них були інші, «більш важливі» завдання. Дійсно, навіщо переживати за якісь тарифи, якщо треба відсвяткувати «дєнь защітніка отєчєства», випити, закусити або постріляти в тирі, як це зробив депутат-регіонал Чечетов, або побитися з комуністами біля зруйнованого пам'ятника Лєніну, як це зробили депутати від «Свободи»? Досить цікавим є те, що громадяни довели свою волю до об'єднання і здатність об'єднуватись для захисту своїх інтересів. Це контрастує з діями представників політичних партій, які на протязі тривалого часу вносили в українське суспільство лише конфлікти і розколи.
Інформація відносно тарифів на житлово-комунальні послуги, озвучена на мітингу і при підготовці до нього, породжує низку запитань. Зокрема, те, про що повідомив Анатолій Лелека («однофамілець» нашого громадського руху – так вже вийшло!) в ефірі місцевого телеканалу, дає підстави говорити про існування ознак розкрадання коштів, сплачених мешканцями міста за послуги ЖКГ. А де ж тоді прокуратура, СБУ? А де міліція? Чи у неї залишились лише три функції – займатися поборами з водіїв на автошляхах, супроводжувати з «мигалками» «слуг народу» і стовбичити (за гроші платників податків) на мітингах? А чому не піднімають питання про обґрунтованість тарифів «опозиціонери» у Верховній Раді? Адже ситуація з тарифами жахлива не тільки при вивезенні сміття чи ремонті дахів, хоча й тут «випаровуються» мільярди гривень в масштабах країни. Візьмемо, наприклад, газову сферу, про «негаразди» в якій ми вже багато писали на LELEKA NEWS. Там, як в «чорній дірці», ЩОРОКУ зникають мільярди не гривень – доларів. То може за цією тріскотнею з бійками у Верховній Раді, «війною пам'ятників», спробами заставити українофобів говорити українською якраз і криється спроба відволікти увагу суспільства від розкрадання мільярдних сум можновладцями? А ще – бажання постійно вносити розкол в суспільство, адже – «розділяй і владарюй»? Чи може питання тарифів занадто складні для «опозиції»? Але чи витримає український народ ТАКУ владу і ТАКУ опозицію? І якщо витримає, то чи надовго вистачить терпіння? Почавши захищати свої права, люди ще вважають себе поза політикою, але їх дії вже стали чинником цієї політики. І якщо влада не повернеться до людей обличчям, не зменшить свої апетити, то не треба бути великим пророком, щоб зрозуміти, куди прийдемо. Жовті Води – лише «перший дзвіночок», але, схоже, до того, як закалатають великі дзвони, залишилось недовго. Боже, бережи Україну!
Микола Осіпчук


P. S. Ті, хто вирішили захищати свої права, можуть розраховувати на нашу підтримку. Цікавим є також обмін інформацією з проблем житлово-комунальної сфери, виробництва, соціального захисту населення, національної безпеки.
Наша електронна адреса: leleka.np@gmail.com
Ми присутні також у соціальних мережах, зокрема в мережі facebook (відкрита група «Лелека»): https://www.facebook.com/groups/213716851996270/


ДЖЕРЕЛО:LELEKA NEWS

Немає коментарів:

Дописати коментар