Загальна кількість переглядів сторінки

суботу, 16 лютого 2013 р.

Іти своїм шляхом!



Історично склалося, що Україна займає таке географічне положення, при якому вона лежить між Європою та Азією, між Заходом і Сходом. Вона є своєрідним містком між двома «світами»: розвиненими західними країнами та Росією і країнами Азії. І у нас є унікальний шанс, якого не має в багатьох країн – вибирати куди рухатись: у Європу чи в Азію. Більшість країн такого вибору не мають. Наприклад, для Польщі є один напрямок розвитку, а саме, до Заходу, так само, як і у Росії є один шлях, котра, хоч як не буде старатись, до Європи все одно не потрапить, тому і створює нові союзи на противагу Заходу (наприклад митний союз). Україна опиняється «на лінії вогню» між Заходом і Сходом, і мало того, вона потрібна, як Сходу так і Заходу.

Європі Україна потрібна для економічної вигоди. В нас є дешева робоча сила, та неабиякий економічний потенціал. Європейський Союз прагне аби ми з часом ввійшли до нього, мабуть для того, щоб «висмоктати» наш економічний потенціал в свою користь. І навіть, явно проросійська влада, яка зараз у нас, не зупиняє ЄС у співпраці з нами.
З Європою начебто зрозуміло. Але ще більшої співпраці з нами прагне Росія, всіляко намагаючись прив’язати Україну до себе. Її найулюбленіший прийом – шантаж та спекуляція щодо ціни на газ. І така політика Росії, навіть, дає деякі результати (наприклад сумнозвісні «харківські угоди»), причому Росія завжди, в таких ситуаціях, має вигоду і нічим не поступається, натомість змушує поступатись Україну. Так само, як і Європа, Росія хоче використати Україну і її ресурси, як економічні, так і природні на свою користь, нехтуючи потребами самої України та українців.
З сусідами ми трохи розібралися. А що ж в Україні? Куди її хочуть завести наші політики та можновладці? Тут також начебто все зрозуміло. Опозиція представляє проєвропейський табір. Вона хоче якомога тіснішої співпраці з Європою. В програмах більшості українських опозиційних партій немає майже нічого нового, і більшість положень скопійовані з Європейських норм та законів. Наприклад страхова медицина, яку пропонують ввести в Україні вже давно існує в Європі, та багато іншого. Хоча, якщо подумати, то хіба в нас виконуються програми партій та обіцянки їх лідерів?
Ну, а так звані «провладні» партії орієнтуються на Росію. Хоча з Росією таких поганих відносин, як за нинішньої влади, не було ще ніколи. Цю владу не хоче бачити ні Європа ні Росія. Та і взагалі, якщо задати таке питання – а хто взагалі підтримує теперішню владу? Схід? Захід? Українське населення? Хоча якщо подумати над тим, що у Верховній Раді знову більшість у владі, і цю більшість дав їм український народ проголосувавши на виборах. Тобто український народ один з небагатьох, котрий підтримує сили, які явно проти своєї країни. Ну, але ж це Україна… Чому тут дивуватись?
Ми вже зрозуміли, чому ми потрібні Заходу і для чого ми потрібні Росії, а також – куди хочуть завести нас опозиція та влада. Постає найважливіше питання – в якому напрямку потрібно рухатись Україні та її народові, та чому ми повинні між кимось вибирати?
Чому ніхто не пропонує третій шлях, себто, не йти вправо чи вліво, а йти вперед, своїм шляхом? Створювати українську Україну! Це потребує зусиль – не слідувати по готовому шаблону, але воно того варте. Ми, українці, повинні слідувати своїм шляхом, і щоб нами не керували з Москви або з Брюсселя. Ви запитаєте – а як нами можуть керувати з Брюсселя? Згадайте приклад Греції, коли держави ЄС наказували їй економити, «затягувати паски». Є приклади того, як Україною керують з Заходу. Згадайте МВФ, за вказівкою якого нам підвищили пенсійний вік та збільшили ціну на газ. Про Москву взагалі не варто й говорити, і про так званий «русскій мір», і про те, як на нашій території діє російська військова база, себто Чорноморський флот, та багато іншого…
Зараз нами намагаються керувати, і розривають Україну на частини. І якщо так і надалі буде тривати, то що тоді? Скоро ми залишимося з прапором і гербом, але без незалежної держави, а згодом в нас відберуть і прапор… Чи довго ще так триватиме, чи довго ще ми будемо мовчати та покірно, не думаючи, йти туди, куди нас ведуть? Можливо нарешті потрібно сказати – досить! Йти своїм шляхом! Як цього досягти? Просто – бути українцями! Якщо кожен стане справжнім патріотом своєї батьківщини, якщо кожна сім’я стане українською, то і вся Україна буде українською, буде такою, якою ми хочемо її бачити. Що для цього потрібно? Просто йти своїм шляхом. Говорити рідною мовою, відроджувати традиції, підтримувати українське і т.д. Вони нам чужу мову – ми їм свою солов’їну. Вони нам чужу культуру, яка проявляється через західні фільми без змісту, але, головне, зі спецефектами та насильством, через безглузді мультики. А ми, натомість, вчимо наших дітей рідної мови, читаємо їм казки та показуємо хороші фільми, виховуємо їх порядними людьми. Так це важкий та довгий процес, бо простіше «проковтнути» те, що нам нав’язують і не задумуватись на цим. Але виховуючи своїх дітей українцями, патріотами, виховуючи себе ви будуєте тим самим нову Націю, котра буде творити нову Україну. І цей час не за горами.
Отже, чого ви хочете? Щоб нами керували з Брюсселя, з Москви, або – ви хочете самі розпоряджатися своїм майбутнім? Вибір за вами!
Роман Якименко
LELEKA NEWS

Немає коментарів:

Дописати коментар