ОДВІЧНИМ МАРЕВОМ...

Одвічним маревом ви мучаєте душі
В погонях за безглуздими речами.
Такі всі впевнені, такі всі відчайдушні –
Бездушні нелюди з незрячими очами.

Ви людські якості вмудрилися зганьбити,
Моральні цінності швирнули, мов сміття.
Від вас нещастям тхне. Ви спромоглися вбити
Безмежну радість і всі теплі почуття.

А чорна заздрість вас затягує в болото,
І серце згодом зовсім загниє.
Ви деградуєте, ви майже вже непотріб,
Але ж хапаєтеся кожен за своє.

До чого ж котиться таке суспільство?!
Бо незабаром всі сягнемо у провалля.
Яким огидним зробиться це дійство..!
Та ви самі всі винні в цій печалі…

ТЕТЯНА ГРИШКО